День Державного прапора України

 

 

 

 

 

 

В рамках обласної дитячої акції " Літо 2023: наближаємо Перемогу!" учні Ганнівського ліцею Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області взяли участь у квесті "Україна - серце Європи", приуроченому Дню Державного прапора України.

На математичній станції Коваленкова С.М. запропонувала учням створити вітальну листівку нашому українському Прапору, використовуючи побудову точок на координатній площині. Діти побудували зображення і творчо підійшли до його оформлення.

Гришаєва Л. В. підготувала історичну зупинку у вигляді вікторини.

На мовній станції Марченко А. В. разом з учасниками квесту за допомогою технології "Сторітелінг" створювали власні історії про Державний прапор. Історії були цікавими і оригінальними. Дякую всім!  День Державного прапора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця.

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!

Міф «Велика Вітчизняна війна»: хто і коли його створив / Друга Світова війна: історична правда.

 

 

Міф «Велика Вітчизняна війна»: хто і коли його створив / Друга Світова війна: історична правда. Учні 6 класу.

Усе сказане анітрохи не применшує солдатський героїзм у часи Другої світової війни. Власне, війна проти нацизму – справа свята. Якщо це війна за свободу. Проте чи була запланована Сталіним «вітчизняна війна» війною за свободу, а чи справді війною за чужі інтереси, з якої Україні слід, нарешті, повернутися, подолавши численні радянські і пострадянські

міфи.

 

 

 

 

 

 

 

8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.

У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні згадаємо про закінчення Другої світової війни.

 

 

В моїй країні війна

 

 

Світанок 24 лютого 2022 року українці зустріли не за чашкою кави. Ми пробудилися від вибухів і миттєво прозріли. Всі притомні люди до останнього сподівалися, що у 21 столітті повномасштабної війни не може бути, що світ зможе протистояти тиранії мирним шляхом. Але ні... Ні, світ не зійшов з розуму. Зійшов з розуму Путін і його співвітчизники, яких захлеснула ідея "русского мира", імперські амбіції і небажання сприймати реальність. Росія - країна злодіїв і вбивць. Вони захоплюють людей, садять незгодних з ними у тюрми, крадуть чужі території і навіть історію. Вони вбивають по всьому світу і погрожують ядерною зброєю. Вони думали, що зможуть залякувати світ вічно. Аж поки не посягли на українську землю, на нашу гідність і свободу. Вони думали, що ми не встоїмо. Як вони помилилися... Українці ніколи не скоряться. Це вільний народ. Ми не раби. Україна - не Росія. Ми ніколи не терпіли сумнівних лідерів. Ми виходили на Майдани, захищали європейські цінності. Ми завжди перемагали і зараз переможемо, хто б не стояв на нашому шляху. Ми нація козаків, ми нація кіборгів. Єдине за що переживають зараз українці, це щоб ціна нашої перемоги була не надто високою, щоб більше вільних і незламних людей святкували повалення мордору, щоб менше дітей збагнули, що таке війна, щоб їх психіка і відчуття були вільними від ненависті. Але ми не пробачимо ніколи. Саме тому, українські митці, політики, мери, лідери думок, люди, які займаються бойовими мистецтвами, практикують йогу, медитують і проводять чайні церемонії зараз беруть в руки зброю і готують коктейлі молотова. Ми боронемо нашу землю, не боючись танків, голіруч зупиняємо ворожі колони, розвертаємо ворогів, беремо їх в полон і змушуємо повторювати слово "паляниця". Кожна ніч у бомбосховищі, кожна народжена дитина у підвалі, кожен день зі зброєю в руках, кожна сльозинка дитини і запитання, що таке ППО і Стінгер, все це зашивається дуже глибоко... Ми вистоїмо, ми переможемо, ми вже перемогли, ми вже інші і нас не здолати. З нами правда, з нами увесь світ! СЛАВА УКРАЇНІ 💙💛

 

День єднання

 

 

 

 

 

16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання. Акцію створив президент Володимир Зеленський 2022 року.

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Це молоде свято, воно було  засноване лише торік, указом Президента Володимира Зеленського.

Головна мета цього дня — показати єдність українського народу на тлі військової загрози.

Історія свята

Взимку 2022 року росія почала без пояснень стягувати свої війська до українського кордону. Світові ЗМІ активно писали про можливість військового вторгнення рф до України. Однією з можливих дат називали 16 лютого.

Українська влада закликала громадян країни не панікувати. Пізніше президент Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання України, щоб показати єдність українського народу, згуртувати українців навколо національної ідеї та показати російським пропагандистам, що українці — це єдиний народ.

Взимку 2022 року росія стягнула військову техніку до кордонів України. Світові ЗМІ заявляли про те, що незабаром може розпочатись повномасштабне вторгнення.

 

 

 

 

 За результатами ІІІ етапу (обласної) Всеукраїнської олімпіади з історії ГОЛОВАТА Олександра Валентинівна учениця 9 класу отримала диплом ІІІ ступеня. Бажаємо надалі зростати інтелектуально та творчо, відкриваючи нові грані наук!

 

 

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 

 

 

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. 

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. 

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. 

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Люди мають знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Таку думку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оприлюднив у Телеграмі, нагадуючи про те, що 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.

«Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому», - написав Ткаченко.

Він нагадав про те, що радянська влада не просто замовчувала безжалісне ставлення до людства, а й всіляко намагалася стерти українську та єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

«Світова трагедія. Минуло 80 років, а біль від подій тих часів не відступає», - додав очільник МКІП.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважає, що громадяни мають виховувати у собі толерантність, щоб не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. Про це український омбудсман повідомила у Телеграмі до дня пам’яті жертв Голокосту.

«У пам’ять про ті страшні події кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби на ґрунті нетерпимості та ненависті не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. ️Вічна пам'ять жертвам Голокосту», - повідомила вона.

Денісова назвала Голокост «жахливою трагедією людства, яка слугує нам та майбутнім поколінням нагадуванням про вчинені злочини проти людства нацистськими окупантами», і зазначила, що ненависть, фанатизм, расизм та упередженість стали причиною для позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.

 

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. 

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. 

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. 

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Люди мають знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Таку думку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оприлюднив у Телеграмі, нагадуючи про те, що 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.

«Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому», - написав Ткаченко.

Він нагадав про те, що радянська влада не просто замовчувала безжалісне ставлення до людства, а й всіляко намагалася стерти українську та єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

«Світова трагедія. Минуло 80 років, а біль від подій тих часів не відступає», - додав очільник МКІП.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважає, що громадяни мають виховувати у собі толерантність, щоб не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. Про це український омбудсман повідомила у Телеграмі до дня пам’яті жертв Голокосту.

«У пам’ять про ті страшні події кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби на ґрунті нетерпимості та ненависті не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. ️Вічна пам'ять жертвам Голокосту», - повідомила вона.

Денісова назвала Голокост «жахливою трагедією людства, яка слугує нам та майбутнім поколінням нагадуванням про вчинені злочини проти людства нацистськими окупантами», і зазначила, що ненависть, фанатизм, расизм та упередженість стали причиною для позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.

 

«Одна, єдина, моя Україна»

 

 

 

Щороку  22 січня відзначається День Соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня Незалежності.
Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
 Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День Соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День Соборності України.
Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.
"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.
Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.
Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.
День Соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День Соборності, і перше проголошення незалежності України.
Головною традицією у День Соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.
Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.
 

День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

 

 

В Україні 16 січня відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.

У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

Мова також йде про нашого земляка Олександра Григоровича Хруля, який брав участь у бою за старий термінал ДАП у жовтні 2014-го і не повернувся.

Герої не вмирають!!! Україна завжди пам'ятатиме подвиг кожного з Кіборгів, кожного українського героя....

Вічна слава героям!!!

"Вони постали каменем, мов неприступна скеля,
На них залізом плавленим валились сотні тонн,
Та їх кістки не тріснули — не витримала стеля,

Та дух їх не зламався — не витримав бетон!"