Методична робота

  

Звіт вчителя історії за 2021

 

Практичні заняття з історії з України

Інтерактивні  вправи

Працюю над проблемою «Розвиток громадянської компетентності учнів через використання інтерактивних методів на уроках історії та правознавства» 2025-2026 н.р

План роботи

1. Теоретичний аспект: Сутність та складники громадянської компетентності в контексті НУШ.

2. Методологія: Класифікація інтерактивних технологій, що сприяють формуванню активної позиції (дискусійні, ігрові, кооперативні).

3. Практична частина: Методика проведення уроків-практикумів, уроків-судів та інтерактивних екскурсій.

4. Діагностика: Аналіз динаміки розвитку громадянських якостей учнів та результативності впроваджених методів.

Інтерактивні вправи

• «Суд від свого імені» (для правознавства): Учні розподіляють ролі (суддя, адвокат, прокурор, присяжні) і розглядають правову ситуацію. Це вчить аргументувати власну позицію та розуміти верховенство права.

• «Акваріум» (для історії): Одна група учнів обговорює історичну проблему (наприклад, наслідки певної реформи) у центрі кола, а решта класу спостерігає за логікою їхніх аргументів, після чого проводить короткий аналіз почутого.

• «Дерево рішень»: Використовується для аналізу складних проблем. Учні малюють «дерево», де коріння — це причини проблеми, стовбур — сама ситуація, а гілки — різні варіанти розв'язання та їхні наслідки.

• «Шість капелюхів мислення» (Едварда де Боно): Метод дозволяє проаналізувати історичну подію або закон з різних точок зору: факти (білий капелюх), емоції (червоний), критика (чорний), переваги (жовтий), креатив (зелений) та підсумок (синій).

• «Займи позицію»: У протилежних кутах класу розміщуються плакати: «Згоден», «Не згоден», «Не визначився». Після оголошення суперечливого твердження учні мають розійтися по кутах і пояснити свій вибір.

                                                                 

                                                             

Дидактичні ігри на уроці історії

Ділова гра

Гра «Три пропозиції»

Я зачитую коротку розповідь або документ. Учням необхідно уважно вислухати і передати зміст розповіді чи документа трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого розповідь коротша і точно передає зміст.

Інший варіант гри — робота з друкованим текстом. Це може бути уривок з підручника. Три простих пропозиції учні можуть записати в зошиті. У цьому випадку зручніше виявити переможця.

Я вважаю, що ця гра допомагає розвивати дуже важливе вміння — виділяти головне, на якому ґрунтуються і навички роботи з пресою, і орієнтування в інформаційному потоці, а також уміння складати план, конспект, реферат.

Гра «Історичний ланцюг» (назва умовна)

Задається тема, наприклад, «Корсунська битва». Перший учасник гри називає ім’я якого-небудь історичного героя, що має причетність до даної теми (наприклад, Богдан Хмельницький).

Наступний учасник повинен спочатку вимовити те, що сказав перший, а потім додати нове ім’я, поняття, пов’язане за змістом з темою (наприклад, Богдан Хмельницький, Іван Богун). Новий учасник доповнює цей ряд. Зрештою, виходить довгий ряд імен і понять, що стосуються визначеної історичної теми.

Гра проходить більш організовано, якщо я прошу всіх учасників гри вийти до дошки і стати в одну лінію. Той, хто помиляється чи робить занадто довгу паузу, виходить із гри і сідає на своє місце. Лінійка швидко рідіє.

Один із учнів записує на дошці ланцюжок, що утворився, і визначає помилки. Граючі стоять обличчям до класу, тому записи на дошці помітні тільки мені та вибулим з гри. Гра завершується бесідою, у якій визначається взаємозв’язок слів, що утворили ланцюжок.

Гра «Історична абетка»

Задається буква, припустимо, «П». Учням по одному, парами чи групою по чотири (2 парти поєднуються), я пропоную за визначений час написати список, що складається зі слів, які починаються з цієї букви і тісно пов’язаних з досліджуваною темою.

Перемагає команда з найдовшим списком.

Гра «Відгадай героя»

Один із учасників гри (ведучий) виходить із класу. Учні загадують імена історичних діячів. Ведучий повинен їх відгадати. Йому дозволяється ставити запитання всім учасникам гри. Але відповіді па них можуть бути тільки такими: «так», «ні», «почасти».

Щоб гра проходила більш організовано, я ставлю умову, щоб між відповіддю і новим запитанням пройшло не більш хвилини, а також, обмежую кількість відповідей до 10 (тобто, хто у відповідях па 10 питань не відгадав ім’я героя, поступається місцем іншому учаснику).

Виграє той, хто за меншу кількість питань зумів відгадати героя. На мою думку, ця гра привчає учнів логічно міркувати, чітко формулювати запитання, доходити правильних висновків.

Інтерактивні вправи