На допомогу вчителю

Схеми та таблиці 7-9 клас історія України

 

Практичне заняття № 1.

ПРО ЩО МОЖНА ДОВІДАТИСЯ З СІМЕЙНОГО ФОТОАЛЬБОМУ

На уроці учні мають навчитися:

- пояснювати та застосовувати у власних висловлю­ваннях поняття «родинне дерево»;

- розповідати про історію своєї сім'ї, добирати інфор­мацію про минуле із сімейних фотографій;

- укладати своє родинне дерево;

- висловлювати міркування про значення сімейних фотографій для збереження пам'яті про минуле.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, форму­вання умінь і навичок.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Власов В. С. Іс­торія України. (Вступ до історії): 5 кл.: підруч. для загаль-ноосвіт. навч. закл. / Віталій Власов. — К.: Генеза, 2013. — 254 с». 2. Ілюстративний матеріал: зображення зразка ро­динного дерева, «дерев» відомих українських родин. 3. Дидактичні набори: макет незаповненого родинного де­рева, скопійований для кожного учня; клей-олівець; фло­мастери; маркери; кольорові олівці; ножиці; таблиці для проведення само- або взаємооцінювання.

Форма уроку. Практичне заняття.

КОМЕНТАРІ ДО ЕТАПІВ УРОКУ

Випереджувальне завдання.

Обов'язкове. Підготувати добірки фотопортретів та сюжетних фотографій найближчих родичів — батьків, братів, сестер, дідусів і бабусь та ін. (Якщо на уроці здійс­нюватиметься розрізання, наклеювання портретів на ро­динне дерево, варто зробити копії зображень: паперові або електронні.)

Вибіркове. Провести опитування дідусів, бабусь, бать­ків, старших братів, сестер і укласти невеликий (до 10 ре­чень) літопис родини.

Важливої Якщо в класі є діти з неповних сімей, діти-сироти, напівсироти, необхідно спланувати інше домашнє завдання та скоригувати хід уроку по-іншому.

І. Підготовчий етап (5-10 хв.)

1.  Організація робочих місць учнів, перевірка готов­ності класу до уроку.

Учитель перевіряє готовність класної кімнати та класу до уроку: комплектацію необхідного навчально-методич­ного забезпечення, присутність учнів. Педагог також ор­ганізовує робочі місця школярів, звіряючи наявність під­ручників, робочих зошитів чи зошитів з друкованою ос­новою, письмового приладдя тощо.

2.  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Методичні прийоми. Конкурс «Літопис моєї родини». Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. За умовами конкурсу «Літопис моєї родини» п'ятикласники повинні презентувати укладені вдома літописи своїх родин. На ви­конання завдання відводиться до 8 хвилин. (Згодом усі оповіді можна розмістити на стендах змінної експозиції класної кімнати.) Вислухавши повідомлення кількох уч­нів, педагог підбиває підсумки конкурсу, з'ясовує ро­зуміння учнями поняття «сім'я».

II. Основний етап (25—30 хв.)

1. Оголошення теми, мети, визначення завдань та очі­куваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи рубрику з підручника «На уроці навчи­теся», навчальні завдання та очікувані результати уроку. Добре, якщо діти висловлюватимуть свої побажання, які можна записати на дошці чи ватмані. Учитель доповнює перелік, відповідно до визначеної ним мета уроку.

2.  Опрацювання нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Про що можна дізнатися з сімейного альбому? Родинне дерево.

Методичні прийоми. Словникова робота. Розповідь учителя. Робота з підручником: опрацювання ілюстрацій. Укладання родинного дерева. Опрацювання родинних фотографій. Взаємонавчання в парах, групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель про­понує учням розглянути фотографію родини Косачів-Дра-гоманових, поміщену на початку параграфа підручника. Діти колективно відповідають на запитання до світлини.

Далі педагог пояснює школярам значення поняття «ро­динне дерево». Пояснення стане зрозумілішим, коли на­ставник продемонструє для прикладу своє родинне дере­во, добірку «дерев» відомих українських родин. Для цього можна скористатися рубрикою «Інфографіка», що на Інтернет-сторінці «Україна incognita» газети «День» (доступ до ресурсу: http:// incognita .day.kiev.ua/infohraphics/), де поміщені родинні дерева Антоновичів, Липинських, Лисенків, Кульчицьких, Тобілевичів, Шептицьких. Демонс­трація завершується узагальнювальною бесідою.

Подальший сценарій уроку може мати кілька варіан­тів.

Варіант 1. Кожному п'ятикласникові роздаємо макет незаповненого родинного дерева. Працюючи індивідуаль­но або в парах, діти наклеюють на макета копії портретів: свої і родичів. Під наклеєними світлинами роблять від­повідні підписи. Наставник консультує та контролює хід виконання завдання, спостерігає за дотриманням правил безпечного користування ножицями. Закінчивши роботу, учні демонструють виготовлені «дерева», кбментують під­писи. Згодом усі родинні дерева можна розмістити на стендах змінної експозиції класної кімнати.

Варіант 2. У випадку, коли в класі багато дітей з непов­них сімей, дітей-сиріт, напівсиріт, можна виготовляти «де­рева» історії України. Для цього кожному п'ятикласникові роздаємо макет незаповненого родинного дерева. Але за­мість фотопортретів родичів учні використовують малюн­ки, що відтворюють періоди українського минулого. Пра­цюючи індивідуально або в парах, діти наклеюють на ма­кет малюнки таким чином, щоб ближче до коріння дерева розташовувалися зображення, наприклад, трипільського чи давньослов'янського періодів, а на вершині — сучасної України. Під наклеєними ілюстраціями діти за допомогою вчителя роблять відповідні підписи. Наставник консультує та контролює хід виконання завдання, спостерігає за дотриманням правил безпечного користування ножиця­ми. Закінчивши роботу, учні демонструють укладені «де­рева», коментують підписи. Згодом можна створити єди­не дерево історії України і розмістити його на стенді пос­тійної експозиції класної кімнати.

Виконавши це завдання, п'ятикласники об'єднуються в три групи і обговорюють принесені з дому сюжетні фото­графії найближчих родичів — батьків, братів, сестер, ді­дусів і бабусь та ін. Відповідно до рекомендацій автора підручника група 1 опрацьовує фотографії дідусів та ба­бусь у дитячі роки, група 2 — батьків у дитячі роки, гру­па 3 — свої у дитячі роки. Кожна з груп готує відповіді на ті самі запитання. Проте можна запропонувати групам оп­рацювати й світлини усіх родичів. За такої умови варто визначити інший перелік питань. Наприклад, перша група відповідатиме на запитання, що стосуються зіставлення і порівняння зображень дитсадочків чи шкіл, друга — одя­гу, третя — іграшок та шкільного приладдя. Праця в гру­пах закінчується виступами доповідачів.

Опрацювання навчального матеріалу завершує узагальнювальна бесіда за запитанням «Про що можна дізна­тися з сімейного альбому? Що таке родинне дерево?»

3. Узагальнення і систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.

Методичні прийоми. Взаємонавчання в колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Для узагаль­нення і систематизації знань, формування умінь і навичок учитель використовує запитання та завдання, які дібрав самостійно або ті, що запропоновані в кінці параграфа підручника.

Орієнтовні запитання для узагальнення й систематизації

• Чому важливо знати своє походження?

• Що таке родинне дерево?

• Чому важливо знати своє родинне дерево?

• Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому?

• Чи має підстави твердження, що історія народу – це історія наших родин?

•  Чи є родини, які живуть «поза історією»? Чому?

•  Як ви розумієте слова Тараса Шевченка, які він записав у щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєї Батьківщини»?

III. Завершальний етап (5—10 хв.)

1.  Підбиття підсумків уроку.

Учитель пропонує п'ятикласникам висловити власні міркування про значення сімейних фотографій для збере­ження пам'яті про минуле.

2.  Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнаваль­ної діяльності.

Орієнтовний приклад таблиці

для проведення само- або взаємооцінювання пізнавальної діяльності

Види пізнавальної діяльності	Бали оцінювання
	1	2	3
Виконання домашнього завдання
Взаємонавчання в колі
Взаємонавчання в парах
Взаємонавчання в групах
Загальна оцінка

3. Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.

 Опрацювати фотографії з рубрики під­ручника «Виконайте вдома», Підготувати відповіді на за­питання.

Практичне заняття № 2.

ЯКІ НАЙМЕНУВАННЯ В РІДНОМУ МІСТІ (СЕЛІ) НАГАДУЮТЬ ПРО МИНУЛЕ

На уроці учні мають навчитися:

- розповідати про те, як історики довідуються про ми­нулі часи на основі географічних, історичних та етногра­фічних назв;

- розповідати про походження назв рідних (найближ­чих) міст (селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставків та урочищ рідного краю;

- наводити приклади назв рідної місцевості, за якими можна довідатися про минуле;

- висловлювати міркування про значення географіч­них, історичних, етнографічних назв для досліджень про минуле.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, форму­вання умінь і навичок.

Форма уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Підручник. 2. Ілюстративний матеріал: картосхема міста (селища, села). 3. Дидактичні набори: уривки писемних джерел, таблиці для проведення само- або взаємооцінювання.

КОМЕНТАРІ ДО ЕТАПІВ УРОКУ

Випереджувальне завдання.

Обов'язкове. Підготувати повідомлення про походжен­ня назв рідних (найближчих) міст (селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставків та урочищ рідного краю.

І. Підготовчий етап (5—10 хв.)

1.  Організація робочих місць учнів і готовності класу до уроку.

2.  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Методичні прийоми. Гра «Хто більше». Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. За умовами гри «Хто більше» п'ятикласники повинні по черзі назива­ти географічні об'єкти, назви яких містять корінь «дон- (дн-)». (Якщо вчитель працює в класі, де переважа­ють діти з високим рівнем навчальних досягнень, можна запропонувати перелічити назви міст України, що похо­дять від імен їхніх засновників або названих на честь ви­датних особистостей). Переможцем вважатиметься той. чия назва виявиться останньою. Підсумки гри підбиває узагальнювальна бесіда.

ІІ. Основний етап (25—30 хв.)

1.  Оголошення теми, мети, визначення завдань та очі­куваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи рубрику з підручника »На уроці навчи­теся», навчальні завдання та очікувані результати уроку. Добре, якщо діти висловлюватимуть свої побажання, які можна записати на дошці чи ватмані. Учитель доповнює перелік, відповідно до визначеної ним мсти уроку.

2.  Опрацювання нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Які назви в моєму рідно­му місті (селі) нагадують про минуле?

Методичні прийоми. Робота з підручником: опрацю­вання ілюстрацій. Гра «Інтерв'ю». Опрацювання карто­схеми, уривків з писемних джерел. Укладання словників назв. Взаємонавчання в парах, групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учитель пропонує учням розглянути фотографії ярмарку в місті Києві та Вірменського собору в Львові, поміщені на початку параграфа підручника. Діти колективно від­повідають на запитання до світлин.

Далі школярі мовчки або вголос читають текст парагра­фа про походження назви вулиці Вірменської у місті Львів то міста Переяслав-Хмельницький. Про рівень сприйнят­тя прочитаного свідчитимуть відповіді па запитання педа­гога. Учитель також організовує опрацювання уривків з писемних джерел, у яких в йдеться про походження назв відомих міст України: Києва, Чернігова, Галича тощо.

Після цього доречно провести гра «Інтерв'ю». За умо­вами гри, вазємонавчаючись у парах, п'ятикласники обмі­нюються версіями виникнення назв своїх вулиць. По за­кінченні гравці розповідають про почуте під час Інтерв'ю­вання. Педагог доповнює їхні відповіді. Для унаочнення можна використати збільшену й скопійовану картосхему міста (села), що міститься в мережі Інтернет (наприклад, «Карти Google», «Яндекс. Карти» — Доступ до ресурсів: https://mарs.google.com.ua; http://maps.уаndex.uа). У та­кому випадку діти, розповідаючи про назви вулиць, зна­ходитимуть і показуватимуть їх розташування па схемі. Результати гри узагальнюємо бесідою.

Після бесіди учні об'єднуються в групи, з'ясовують й укладають словники походження назв своїх міст (селищ сіл); назв рік, озер, ставків та урочищ свого краю. Група 1 з'ясовує походження назв міст (селищ, сіл); група 2 —

озер, річок, урочищ; група 3 — провулків, майданів тощо. Роботу в групах організуємо відповідно до рекомендацій автора підручника. Завдання для взаємонавчання в групах можна розподілити по-іншому. Група 1 з'ясовує поход­ження географічних назв свого краю: група 2 — історич­них; група 3 — етнографічних. Праця в групах закінчуєть­ся виступами доповідачів.

Опрацювання навчальною матеріалу завершує узагальнювальна бесіда за запитанням «Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле?»

Орієнтовні запитання і завдання для перевірки рівня сприйняття тексту

• Поясніть походження назви вулиці Вірменської у місті Львові.

• В котрому столітті споруджено Вірменським собор Успіння Богородиці у місті Львові? Ця подія відбулася раніше чи піз­ніше від часу поселений вірмен у Львові?

• Поясніть походження назви міста Переяслав-Хмельницький.

• Які пам'ятники Ви б установили у місті Переяслав-Хмельницькому? Поясніть свої міркування.

Орієнтовний добір уривків та запитань для існування походження наїв відомих міст України

«...І були три брати: один {старшим] на ймення Кий, а дру­гий – Щек, а третій - Хорив, і сестра їх - Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, через що і прозвана вона Хорицею. І збудували вони городок на честь свого старшого брата, й нарекли його _________...» (Повість минулих літ»)

«…За одним із переказів місто ______отримало назву на честь першого князя - Чорного. За іншим - назва міста пов'язана з ім'ям дочки цього князя. Ще інші перекази ка­жуть, що місто завдячує своїм іменням довколишнім темним, дрімучим, «чорним», лісам. Загалом, походження назви міста тлумачать чимало переказів...» («Вікіпедія»)

«...Один із перших дослідників історії міста _______намагав­ся вивести його назву від імені першого володаря і засновника. Наступні науковці пояснювали походження ймення міста від кельтського племені галатів; від пташки галки; від слова «гал», що означає «чорний»; від слова «гапьс», що значить «сіль»; від слова "галиця» — «змія». Сьогодні існує багато думок щодо походження назви міста. Кожна з них має право на життя...» (Романюк Надія. «Походження назви міста Галича)

• Прочитайте уривок.

•  Запишіть назву міста, про походження назви якого йдеть­ся в уривку. Поділіться своїми міркуваннями з приводу прочи­таного.

• Назвіть версію, яка є спільною у переказах, легендах та наукових розвідках про походження назв відомих міст Украї­ни.

• Пригадайте, назви яких сучасних міст України походять від імен їхніх засновників або відомих діячів.

Орієнтовний приклад словника назв історико-географічних об'єктів рідного краю

Вулиця Михайла Грушевського - вулиця, на­звана на честь «батька» української історії.

Карпати - система гір, назва яких, імовірно, походить від польського слова «карпа», що означає «нерівності, камін­ня, стовбури або коріння».

Несамовите - озеро, назва якого походить від слова «несамовитий», що означає «нестримний», «нездатний від­повідати за свої вчинки».

Рівне - місто, назва якого походить від особливостей по­верхні його місця розташування.

Тернопіль - місто, назва якого походить від поєднання прізвища його засновника, польського магната Яна Тарновського, та грецького слова «поліс», що означає «місто».

Чорний Потік — річка, назва якої походить від кольору каміння, що лежить у воді.

Щекавиця - гора, названа на честь Щека із княжої династії Києвичів.

3. Узагальнення й систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.

Методичні прийоми. Взаємонавчання в колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Для узагальнення і систематизації знань, формування умінь і навичок учитель використовує запитання та за­вдання, запропоновані в кінці параграфа підручника. Можна виконати завдання із робочого зошита з друкова­ною основою.

ІІІ. Завершальний етап (5-10 хв.)

1.  Підбиття підсумків уроку.

Учитель пропонує п'ятикласникам висловити власні міркування про значення географічних, Історичних, етно­графічних назв для досліджень про минуле.

2.  Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнаваль­ної діяльності.

3.  Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.

 Виконати завдання з рубрики підручника «Виконайте вдома». Підготувати відповіді на запитання.

 

  

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3.

ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

На уроці учні мають навчитися:

- розповідати про визначні події та відомих діячів іс­торії рідного краю;

и добирати інформацію про визначні події та відомих діячів історії рідного краю;

- наводити приклади увічнення пам'яті про визначні історичні події та відомих діячів рідного краю в пам'ят­никах, пам'ятних дошках, знаках тощо;

- висловлювати особисте ставлення до найвідоміших подій та видатних діячів історії рідного краю.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, форму­вання умінь і навичок.

Форма уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Підручник. 2. Ілюстративний матеріал: фотографії, інші зображення історичних споруд, пам'ятних місць, пам'ятників, знаків відомим подіям або діячам рідного краю. 3. Дидактичні на­бори: плани підготовки розповіді про історичну подію, діяча, аналізу легенди чи переказу; таблиці для проведен­ня само- або взаємооцінювання.

КОМЕНТАРІ ДО ЕТАПІВ УРОКУ

Випереджувальне завдання.

 Підготувати (вибірково): повідомлення про відомі події чи видатних діячів історії рідного краю; добірки легенд і переказів про них; фотографії чи інші зображення історичних споруд, пам'ятних місць, пам'ятників, знаків, присвячених відомим подіям або дія­чам рідного краю.

І. Підготовчий етап (5—10хв.)

1.  Організація робочих місць учнів і готовності класу до уроку.

2.  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Методичні прийоми. Гра "Історична абетка». Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Для проведення гри «Історична абетка» на дошці велики­ми літерами записуємо або прикріплюємо друковану ук­раїнську абетку. Обираємо ведучого, який із заплющени­ми (зав'язаними) очима вказує на літеру, з якою будуть гратися. Коли літеру «визначено», діти впродовж трьох хвилин записують слова, що стосуються змісту поперед­нього розділу (імена, назви подій) і починаються на «виз­начену» літеру. Наприклад, на літеру «К»: Київ, Київська Русь, князь, купець, кочовик, козак, клейноди, кріпак, кобзар, Київський університет, колгоспник, Конституція. Виграє той, хто запише найбільше слів. Якщо випаде літе­ра, на яку слів небагато або й узагалі немає, ведучий «вибирає» іншу. Підсумки гри підбиває узагальнювальна бесіда.

ІІ. Основний етап (25—30 хв.)

1.  Оголошення теми, мети, визначення завдань та очі­куваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями. використовуючи рубрику з підручника «На уроці навчи­теся», навчальні завдання та очікувані результати уроку.

Добре, якщо діти висловлювати муть свої побажання, які можна записати на дошці чи ватмані. Учитель допов­нює перелік, відповідно до визначеної ним мети уроку.

2.  Опрацювання нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Про що і про кого роз­повідає історія рідного краю?

Методичні прийоми. Словникова робота. Розповідь учителя. Робота з підручником: опрацювання ілюстрацій. Опрацювання текстів легенд, фотографій чи зображень споруд, пам'ятних місць, пам'ятників, знаків, що стосують­ся подій та постатей історії рідного краю. Укладання роз­повідей. Підготовка презентацій. Проведення екскурсії. Взаємонавчання в групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель про­понує учням опрацювати ілюстрації, вміщені на початку параграфа підручника, й підготувати відповіді на запитан­ня про необхідність увічнення історичних подій та поста­тей. Діти колективно відповідають на запитання до світ­лин.

Подальший сценарій уроку може мати кілька варіан­тів.

Варіант 1. Школярі, об'єднавшись у групи, готують роз­повіді про відображення подій та постатей історії рідного краю в легендах, спорудах, пам'ятних місцях, пам'ятни­ках, знаках. Група 1 обговорює фотографії або зображен­ня пам'ятників, пам'ятних місць, знаків чи споруд, пов'я­заних з іменами історичних діячів рідного краю, та готує розповідь за планом про одного з таких діячів. Група 2 об­говорює фотографії або зображення пам'ятників, пам'ят­них місць, знаків чи споруд, пов'язаних з історичними подіями рідного краю, та готує розповідь за планом про одну з таких подій. Група 3 обговорює за планом легенди, перекази, які бережуть історичну пам'ять про відомі події та видатних діячів рідного краю, та розповідає одну з та­ких легенд однокласникам. Педагог консультує та контро­лює хід виконання завдань. По завершенні п'ятикласники об'єднуються в коло і повідомляють про результати своєї роботи.

Варіант 2. Передбачає презентацію колективного міні-проекту «П'ять відомих подій (постатей) рідного краю». Над міні-проектом діти працюють упродовж вивчення розділу. Тож визначаємо тему проекту: «П'ять відомих... рідного краю» на першому уроці розділу. Учні об'єднують­ся у п'ять груп, кожна з яких добиратиме матеріал про одну подію чи одного діяча, пов'язаних з історією рідного краю. Матеріал має поєднувати фотографії, інші зобра­ження, легенди, перекази, літературні твори чи уривки тощо. На основі дібраного матеріалу групи готують елект­ронні презентації, виконані за допомогою програми Місгоsoft Office Power Point (до п'яти слайдів). Якщо вчи­тель не має можливості демонструвати електронні пре­зентації, можна запропонувати учням виготовити листів­ку або буклет, використавши програму Місгоsoft Office Рublisher. Під час уроку групи почергово розповідають про обрану подію (постать) рідного краю. Інші уважно слухають, ставлять уточнювальні запитання, висловлю­ють зауваження. Після розповідей і відповідей на запи­тання організовуємо голосування, що визначить рейтинг «п'яти відомих... рідного краю». Роботу завершує підсум­кова бесіда. Презентаційні листівки чи буклети вивішує­мо на стенди змінної експозиції класної кімнати.

Орієнтовний план підготовки розповіді про історичну подію,

діяча, або до аналізу легенди чи переказу

План розповіді про історичного діяча, увічненого пам'ятником.

1. Ким був Історичний діяч, якому споруджено пам'ятник?

2. Коли він жив?

3. У яких подіях брав участь або з якими подіями пов'язаний?

4. Чи вшановують діяча в інших місцях? Чому?

План розповіді про подію, увічнену пам'ятником.

1. Чим була зумовлена, копи та за яких обставин відбулася подія, якій присвячено пам'ятник {Якої події стосується пам'ятне місце або споруда, копи відбулася подія, пов'язана з нею, чим вона була спричинена)?

2. Якими були результати та наслідки події для нашого краю?

3. Хто брав участь у події з місцевих мешканців? Що відомо

про тих людей?

4. Чи вшановують подію в інших місцях? Чому?

План аналізу, легенди (переказу).

1. Яким історичним подіям чи постатям присвячено легенду?

2. Як утілено в легенді ставлення до вода (постаті)?

3. Навіщо було створено легенду?

Варіант 3. Для ознайомлення з подіями та постатями історії рідного краю можна організувати екскурсію до місцевого краєзнавчого (історичного) музею (за наяв­ності). Екскурсію проводимо відповідно до методичних рекомендацій до такого виду занять.

  

  

Практичне заняття № 4.

ЯКІ ІСТОРИЧНІ ПАМ'ЯТКИ РІДНОГО КРАЮ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ

На уроці учні мають навчитися:

- наводити приклади історико-культурних пам'яток рідного краю, за якими можна довідатися про минуле;

- пояснювати, як історико-культурні пам'ятки стають у пригоді історикам;

- складати розповідь про долю історико-культурних пам'яток рідного краю;

- висловлювати особистісні міркування про значення історико-культурних пам'яток у дослідженнях минулого рідного краю та потребу їх збереження.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, форму­вання умінь і навичок.

Форма уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Підручник. 2. Ілюстративний матеріал: фотографії та інші зображен­ня історико-культурних пам'яток рідного краю. 3. Дидак­тичні набори: плани характеристики історико-культурної пам'ятки; таблиці для проведення само- або взаємооцінювання.

КОМЕНТАРІ ДО ЕТАПІВ УРОКУ

Випереджувальне завдання.

. Підготувати добірки зображень храмів, фортець, замків, палаців, парків, садів та інших історико-культурних пам'яток рідного краю та коротку розповідь про одну з пам'яток (на вибір).

I.  Підготовчий етап (5—10 хв.)

1.  Організація робочих місць учнів і готовності класу до уроку.

2.  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Методичні прийоми. Опрацювання ілюстрації. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учитель демонструє учням зображення однієї з відомих історико-культурних пам'яток рідного краю. Діти повинні впізнати пам'ятку, розповісти її історію та пояснити, яким чином пам'ятка презентує рідний край в Україні. Підсум­ки підбиває узагальнювальна бесіда.

II. Основний етап (25—30 хв.)

1.  Оголошення теми, мети, визначення завдань та очі­куваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи рубрику з підручника «На уроці навчи­теся», навчальні завдання та очікувані результати уроку. Добре, якщо діти висловлюватимуть свої побажання, які можна записати на дошці чи ватмані. Учитель доповнює перелік, відповідно до визначеної ним мети уроку.

2.  Опрацювання нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Які історичні пам'ятки мого міста (селища, села), рідного краю розповідають про минуле?

Методичні прийоми. Розповідь учителя. Робота з під­ручником: опрацювання ілюстрацій. Опрацювання текс­тів повідомлень, фотографій, інших зображень храмів, за­мків, фортець, палаців, садів і парків рідного краю. Укла­дання розповідей. Проведення екскурсії. Взаємонавчання в групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учитель пропонує учням опрацювати ілюстрації, подані на початку параграфа підручника, й підготувати відповіді на запитання про необхідність збереження історико-куль­турних пам'яток.

Далі школярі мовчки або вголос читають текст парагра­фа про Церкву Зішестя Святого Духа в с. Потеличі Жовківського району Львівської області та замок у селищі міського типу Меджибіж Летичівського району Хмельни­цької області. Щоб перевірити, наскільки глибоко діти сприйняли прочитане, учитель пропонує їм відповісти на запитання педагога.

Після цього проводимо гру «Реклама». За умовами гри, вазємонавчаючись у парах, п'ятикласники скласти текст реклами, плаката, буклета, що інформує гостей рідного міста (селища, села) про найвідомішу історико-культурну пам'ятку. По закінченні гравці «запрошують» одноклас­ників ознайомитися з пам'ятками. Педагог корегує від­повіді учнів. Для унаочнення можна використати дібрані дітьми зображення історико-культурних пам'яток, а та­кож скопійовану та збільшену картосхему міста (села), яку можна знайти в мережі Інтернет (наприклад, «Карти Google», «Яндекс. Карти». — Доступ до ресурсів: https:// maps.google.com.ua; http://maps.уаndех.ua). В такому ви­паду, учні, розповідаючи про пам'ятку, знаходитимуть місце її розташування на схемі. Підсумки гри завершує узагальнювальна бесіда.

Подальший сценарій уроку може мати кілька варіан­тів.

Варіант 1. Школярі, працюючи в групах, складають розповіді про храми, оборонні та палацові споруди, об'єкти садово-паркового мистецтва рідного краю. Гру­па 1 з'ясовує історію храмів своєї місцевості; група 2 — фортець, замків, палаців; група 3 — пам'яток садово-пар­кового мистецтва (за наявності). Педагог консультує уч­нів, контролює хід виконання завдань. Завершивши роботу, п'ятикласники об'єднуються в коло і повідомля­ють класові свої результати.

Варіант 2. Для ознайомлення з подіями та постатями історії рідного краю можна організувати екскурсію до місцевої (-их) історико-культурної (-их) пам'ятки (-ок) (за наявності). Екскурсія проводиться відповідно до методич­них рекомендацій до такого виду занять за умов дотри­мання правил техніки безпеки.

Опрацювання навчального матеріалу завершує уза­гальнювальна бесіда за запитанням «Які історичні пам'ят­ки мого міста (селища, села), рідного краю розповідають про минуле?»

Орієнтовний план характеристики історико-культурної пам'ятки

Варіант І

1. Коли і ким було споруджено/створено пам'ятку?

2. Що в ній найбільше вражає?

3. Як складалася доля пам'ятки?

Варіант 2

1. Назва історико-культурної пам'ятки___________________

2. Дата створення (рік, століття)

3. Автор (ім'я, прізвище) ____________________________

4. Опис зовнішнього (внутрішнього) вигляду______________

5. Історико-культурне значення ________________________

3. Узагальнення і систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.

Методичні прийоми. Взаємонавчання в колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Для узагаль­нення й систематизації знань, формування умінь і нави­чок учитель використовує запитання та завдання, подані в кінці параграфа підручника. Можна виконати завдання із робочого зошита з друкованою основою.

III. Завершальний етап (5—10 хв.)

1.  Підбиття підсумків уроку.

Учитель пропонує п'ятикласникам висловити власні міркування про значення історико-культурних пам'яток у дослідженнях минулого рідного краю та потребу їх збере­ження.

2.  Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнаваль­ної діяльності.

3.  Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.

Переглянути матеріал останнього розділу підручника. Пригадати історико-культурні пам'ятки Ук­раїни, про які йшлося.

Практичне заняття № 5.

МОЯ УЯВНА ПОДОРОЖ ІСТОРИЧНИМИ МІСЦЯМИ УКРАЇНИ

На уроці учні мають навчитися:

■ наводити приклади найвідоміших історико-культур­них пам'яток України, за якими можна довідатися про ми­нуле;

■ пояснювати, як культурні пам'ятки стають у пригоді історикам;

■ складати розповідь про долю найвідоміших істори­ко-культурних пам'яток України;

■ висловлювати міркування про значення найвідомі­ших історико-культурних пам'яток у дослідженні минуло­го України та про потребу їх збереження.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, форму­вання умінь і навичок.

Вид уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Підручник. 2. Ілюстративний матеріал: фотографії та інші зображен­ня історико-культурних пам'яток України. 3. Дидактичні набори: плани характеристики історико-культурної па­м'ятки; таблиці для проведення само- або взаємооціню­вання.

КОМЕНТАРІ ДО ЕТАПІВ УРОКУ

Випереджувальне завдання.

. Підготувати добірку ілюстрацій із зобра­женнями тих історико-культурних пам'яток України, про які йшлося на попередніх уроках.

I.  Підготовчий етап (5—10 хв.)

1.  Організація робочих місць учнів і готовності класу до уроку.

2.  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Методичні прийоми. Гра «Історичний аукціон». Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учитель пропонує дітям пограти в гру під умовною на­звою «Історичний аукціон». Ця гра навчає впізнавати ві­зуальні історичні джерела; співвідносити їх із відповідним періодом, характеризувати, розповідати, чітко висловлю­вати свою думку.

Організатором аукціону виступає учитель. Він готує «лот», що розігруватиметься: фотографію, ілюстрацію, картину, інші зображення відомої історико-культурної пам'ятки України. Педагог виставляє «предмет» на «про­даж» і пропонує учням розпочати «торги». Представники однієї команди називають речення, що описує запропоно­вану історико-культурну пам'ятку. Інша команда продов­жує, висловлюючи наступне речення-характеристику. Далі все відбувається по черзі. Виграє та команда, чия «пропозиція» залишиться без доповнень. Підсумки гри підбиває узагальнювальна бесіда.

II. Основний етап (25—30 хв.)

1.  Оголошення теми, мети, визначення завдань та очі­куваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель повідомляє тему уроку, обговорює з учнями, використовуючи рубрику з підручника «На уроці навчи­теся», навчальні завдання та очікувані результати уроку. Добре, якщо діти висловлюватимуть свої побажання, які можна записати на дошці чи ватмані. Учитель доповнює перелік, відповідно до визначеної ним мети уроку.

2.  Опрацювання нового навчального матеріалу.

Зміст навчального матеріалу. Уявна подорож дітей іс­торичними місцями України.

Методичні прийоми. Розповідь учителя. Гра «Подорож історико-культурними місцями України». Робота з підруч­ником: опрацювання карти. Опрацювання зображень іс­торико-культурних пам'яток України, карти «Пам'ятки України». Взаємонавчання в групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учитель пропонує учням побавитися в гру «Подорож істо­рико-культурними місцями України». Для проведення гри треба заздалегідь дібрати ілюстрації із зображеннями всіх історико-культурних пам'яток, про які йшлося на попе­редніх заняттях. На великих аркушах креслимо таблиці для характеристики історико-культурних пам'яток. Та­кож потрібна настінна карта «Пам'ятки України», яку можна виготовити за зразком вміщеної в підручнику, те­матичному атласі або використавши інтернет-ресурси.

Під час уроку діти об'єднуються в 2 — 3 групи. Кожна з груп, користуючись картою, поданою в підручнику, по­винна знайти всі історико-культурні пам'ятки, про які йшлося на попередніх уроках; виписати назви місць їх розта­шування; схарактеризувати пам'ятки, заповнивши від­повідну таблицю.

Далі на учительському столі розкладаємо ілюстрації (зображеннями донизу), а на дошці вивішуємо карту «Пам'ятки України». Представники груп підходять до сто­лу, вибирають ілюстрацію і за допомогою наліпок при­кріплюють її на карті біля місця створення чи розташу­вання відповідної історико-культурної пам'ятки. Інші учасники груп за потреби консультують чи допомагають своїм представникам, а також демонструють заповнені таблиці; озвучують невеликі розповіді про пам'ятки. Пе­ремагає група, яка якісніше впоралася із завданнями.

Опрацювання навчального матеріалу завершує узагальнювальна бесіда.

Орієнтовні запитання, завдання й таблиці

для характеристики історико-культурної пам'ятки.

1. Роздивіться карту «Пам'ятки України».

2. Знайдіть на ній назви всіх історичко-культурних пам'яток, про які йшлося на попередніх уроках.

3. 3'ясуйте і запишіть їх місце розташування.

4. Підготуйте   розповіді   про  кожну   історико-культурну пам'ятку за планом, запропонованим учителем.

5. Заповніть таблицю.

№ з/п	Завдання	Характеристика історико-культурної пам’ятки
	Як називається пам’ятка
	Де розташовано пам’ятку?
	Коли створено пам’ятку?
	Ким створено пам’ятку?
	Якими словами чи словосполученнями можна розповісти про пам’ятку?
	Чим уславилася пам’ятка

3. Узагальнення і систематизація знань, формування вмінь та навичок учнів.

Методичні прийоми. Взаємонавчання в колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Для узагальнення і систематизації знань, формування умінь і навичок учитель організовує бесіду за запитання­ми: «Чому, подорожуючи, люди прагнуть передусім відві­дати історичні пам'ятки? Як знайомство з ними збагачує наш досвід?». Можна виконати завдання із робочого зо­шита з друкованою основою.

III. Завершальний етап (5—10 хв.)

1.  Підбиття підсумків уроку.

Учитель пропонує п'ятикласникам висловити мірку­вання про значення найвідоміших історико-культурних пам'яток у дослідженні минулого України та про потребу їх збереження.

2.  Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнаваль­ної діяльності.

3.  Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.

 Підготуватися до уроку узагальнення й систематизації, знань, умінь і навичок.

 

 Історія України

5 клас

Розділ І . ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ

Автор:

Гришаєва Л.В вчитель історії та права Ганнівської ЗШ І-ІІІ ст. 

с. Ганнівки Петрівського р-н

Кіровоградської області

Урок № 12

Тема:

Тип уроку : перевірка і корекція знань.

Програма :

Мета уроку:

-         систематизувати узагальнити та закріпити  учнів з даної теми, повторити поняття та терміни;

-         виділити й активувати  в пам`яті учнів найважливіші явища і процеси;

-         закріпити вміння систематизувати матеріал, складати розповідь, висловлювати власну думку;

-         виховувати зацікавленість історією.

Обладнання: картки з завданнями двох варіантів.

І . Організаційна часина уроку.

ІІ. Виконання завдань.

     Учні отримають картки із завданнями двох варіантів . Відповіді  на питання даються письмово.

Варіант № 1

1.Що таке історія?

2.Кого називають батьком історії?

3.Б. Мозолевський, О. Єфименко, Д. Яворницький – це

А) письменники, Б) композитори, В) історики.

4.Впишіть пропущені літери Х_ _ _ _ _ _ ГІЯ , С _ _ _ _ ТТЯ.

5.Що таке : палеографія, історизми, хронологія . легенда карти.

6.Розташуйте букви у правильній послідовності:

1) ЯІГОЛОНОРХ;

2)ЛІТСТОТЯ;

3) АРЕ.

Варіант № 2

1.На які види поділяються історичні джерела? Наведіть приклади.

2.Чим уславився В. Хвойко?

3.Що вивчає наука антропоніміка?

4.Впишіть пропущені літери . 

А _ _ _ _ _ _ _ _Я, М _ _ _ Й, З _ _ _ _ _ _ _ _ К.

5.Що таке: археологія. музей, фольклор, історична карта.

6.Структура підручника складається з ? 

                             

                       Історія Стародавнього світу та історія України 

Тематичне оцінювання  № 1

Клас 6

1.Який континент більшістю вчених вважається прабатьківщина людства?

А. Азія, Б. Африка ;  В. Америка;  Г. Австралія.

2.Якими були перші заняття найдавніших людей.?

А. збиральництво та полювання ;              В. скотарство та ремесло;        

Б. полювання та рибальство                      Г. землеробство та скотарство.

3.Як називається перший механічний пристрій для полювання?

А. гарпун;  Б. спис;  В. лук і стріли ; Г. ніж.

4.Укажіть, який перший штучний матеріал винайшло людство:?

А. тканина;  Б. кераміка;  В. бронза;  Г. борошно.

5.У який археологічний період з`явлилася « людина розумна»?

А. палеоліт;  Б. мезоліт; В. неоліт ;  Г) енеоліт.

6.Власність у родовій общині була:

А. спільна; Б. приватною ; В. особиста;  Г. державною.

7.Що використовували первісні люди  для обробітку землі?

А. мотики;  Б. гарпуни;  В. спис ; Г. серп.

8.Якими є основні ознаки цивілізації( виберіть три правильні відповіді)

1.Поява держави;  2. Розвиток міського способу життя;  3. Опанування вогню;  4. Винайдення писемності; 5. Обробка металів; 6.початок землеробства; 7. Приручення перших тварин.

9.Що вчені називають першим суспільним поділом праці?

А. відокремлення скотарства від землеробства;

Б. ремесла від землеробства;

В. торгівлі від ремесла;

Г. землеробства від збиральництва.

10.Із чого виготовляли знаряддя праці первісні люди ( три відповіді).

1. дерево ; 2. Залізо; 3. Камінь ;  4. Пісок;  5. Кістки тварин;  6. Глина ; 7. Рослини.

11. Установіть хронологічну послідовність етапів формування людини  сучасного типу:

А. австралопітек; Б. неандерталець; В. дріопітек; Г. пітекантроп.

12. Установіть відповідність між назвами історичних наук і предметом їх вивчення.

1. етнографія              А. наука , що вивчає історичний час

2.археологія               Б. наука, що вивчає матеріальні історичні джерела й відтворює за ними

                                        минуле суспільства;

3.хронологія                В. наука, що вивчає історичний простір;

4.антропологія            Г. наука, що досліджує побут і звичаї народів.;

                                     Д. наука, що вивчає кісткові залишки первісних 

людей  

                                  

  клас 6                                       Тестові завдання  з теми :

« Цивілізації Передньої та Центральної Азії .

Кіммерійсько - Скіфський світ»

1.Який народ дав Дворіччю назву Месопотамія?

А. фінікійці; Б. єгиптяни; В греки; Г. перси.

2.За правління якого царя у ІІ тис. до н.е. Давньовавилонська держава досягла найбільшої могутності.

А. Сарган; Б. Нарам-Суен; В. Тітлатпарласар;  Г. Хаммурапі.

3.Хто був першим правителем об’єднаної Ізраїльсько - Іудейського царства?

А. Давид; Б. Соломон;  В.Саул;    Г. Мойсей.

4.Слово євреї означає?

А. « зарічні люди» ; Б. « темні люди» ; В. « нові люди» Г. « героїчні люди».

5.Яку назву мала найбільша фінікійська колонія , заснована містом Тір у Північній Африці.

А. Гардес; Б. Карфаген; В. Сиракуза; Г. Таросс.

6.З чого виготовляли пурпурову фарбу фінікійці ?

А. із землі ; Б. із рослин; В. берегових равликів; Г.

  

Контрольна робота     7 класу з теми:

« Київська Русь наприкінці X – у першій половині XІ ст..»

                                                                  Варіант І

1.     Назвіть роки правління Ярослава Мудрого .

2.     Якого року на Русі було запровадження християнства?

3.     Дайте відповідь « так» , чи « ні» на запропоновані твердження за темою

« Князювання Володимира Великого»:

 А) розгромив печенігів;

 Б) прибив свій щит на ворота Царгорода;

 В) запровадив християнство на Русі;

 Г) воював із кочовиками;

 Д) за часів його правління було побудовано Десятинна церква;

 Е) наказав спорудити Софійський собор;

 Ж)  почав карбувати власні гроші.

4. Дайте визначення понять:

  Мозаїка – це  __________.

  ________ - напіввільні селяни, які брали у землевласника позику( « купу») і за це    мусили виконувати феодальні повинності.

  Бояри – це _______.

  Віче це ____.

  Дитинець  це ____.

5. Уявіть , що « машина часу» перенесла вас до Києва XІ . Які кам`яні споруди ви побачили у центрі міста ? Опишіть одну з них.

6. Заповніть таблицю « Правління Ярослава Мудрого» . Зробіть висновок.

Внутрішня політика	Зовнішня політика

                                Контрольна робота 7 класу з теми:

          « Київська Русь наприкінці X – у першій половині XІ ст..»

                                                           Варіант ІІ

1.     Назвіть роки правління Володимира Великого.

2.     Якого року було остаточно розбито печенігів?

3.Дайте відповідь «так»  «чи»  на запропоновані твердження за темою « Князювання Ярослава Мудрого»:

А) побудував Софійський собор;

Б)  запровадив першу збірку законів « Руську правду»

В) розгромив Хозарський каганат;

Г)  мав прізвище « тесть Європи»;

Д) розгромив печенігів;

Е) побудував Десятину церкву;

Ж) за часів його правління були побудовані Золоті ворота в Києві.

4. Дайте визначення понять:

1. Фреска – це..

2.   – напівзалежні люди, які уклавши угоду ( « ряд»)  з феодалом, відбували феодальну повинність ;

3. боярська рада – це

4. холопи – це

5.кирилиця - це

5. Уявіть , що « машина часу» перенесла вас до Києва XІ . Які кам`яні споруди ви побачили у центрі міста ? Опишіть одну з них.

6. Заповніть таблицю « Правління Володимира Великого » . Зробіть висновок.:

Внутрішня політика	Зовнішня політика

Контрольна робота  

7 клас з теми « Релігійне та культурне

життя середньовічної Європи.

Варіант І

1.У перші століття нашої ери християнство поширилося по всій території римської імперії .А. Так.  Б. Ні.

2. Виключіть зайве з логічного рядка. Свою відповідь поясніть.

Франческо Петрарка. Джованні Бокаччо, Данте Аліг`єрі , Августин Аврелій.

3. Оберіть правильну відповідь.

А. Урбан ІІ;  Б. Григорій  VІІ;  В. Інокентій ІІІ.

4. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями:

А. інвеститура	1. збори вищого духовенства
Б. понтифікат	2. купівля і продаж церковних посад або духовного сану
В. анафема	3.призначення на духовні посади
Г. симонія	4.діяльність і час правління папи римського
	5. відлучення від церкви.

5. Встановіть відповідність між датами і подіями:

А. 1054 р.	1.Авіньйонський полон пап
Б. 1204 р.	2.Початок Хрестових походів
В. 1096  р	3.Дитячий хрестовий похід
Г. 1212 р	4. Розкол церкви
	5. Напад хрестоносцями на Константинополь

6. Поставте події в хронологічному порядку.

А. Захоплення хрестоносцями Константинополя;

Б. « дитячий хрестовий похід»;

В. заклик папи Урбана ІІ до хрестового походу.

7. Виправте помилки в тексті.

   У 1270 р. розпочалися хрестові походи. Папа Іоанн ІІ закликав до хрестових походів проти язичників , що живуть напроти Балтійського моря. У цьому поході взяли участь королі європейських країн та руські князі.

8. Складіть промову єретика, який виступає проти зловживань католицької церкви.

                                           Контрольна робота  №  2

7 клас з теми « Релігійне та культурне

життя середньовічної Європи.

Варіант ІІ

1.     Поясни: «рух катарів» і в яких містах він був поширений.

2 Виключить зайве з логічного рядка. Свою відповідь поясніть.

 Фрідріх І Барбаросса, Іоанн Безземельний. Річард І Левове Серце, Філіпп ІІ Август.

3.Встановіть відповідність між визначенням та поняттям.

А. Єретики	1. духовна особа в католицькій церкві, наступна після папи.
Б. інквізиція	2. папська грамота проти прощення гріхів
В. індульгенція	3. церковний суд в католицькій церкві над єретиками
Г. кардинал.	4. віруючі, які виступали з критикою церкви і папи
	5. податок на користь церкви

 4. Визнач особу за описом.

 « Великий інквізитор» .Відзначився блискучим розумом. Кипучою енергією. Жорстокістю, безмежною відданістю католицизму. Спалював не лише єретиків, а й ті книги, які вважав небезпечними для церкви.

5.     Співвіднесіть імена видатних діячів середньовічної культури в галузі науки та освіти з їхніми справами.

А. Марко Поло	1. винахідник книгодрукування
Б. Йоганн Гутенберг	2. італійський вчений та письменник. Автор книги « Декамерон»
В. Джованні Бокаччо	3. венеціанський купець і мандрівник, тривалий час жив у Китаї.

6.     Складіть речення, використовуючи запропоновані слова.

Католицька церква, єретики, боротьба, багатство, переслідування, інквізиція.

7.     Дайте визначення поняття.

         Схизма -

8.     Оберіть правильну відповідь.

А) релігійна течія. Що відхиляється від офіційної церковної доктрини в галузі    догматизму і культу;

Б) спотворене релігійне вчення;

В. вид тілесного покарання.

Історичний диктант  8 клас

до теми № 1 « Великі географічні відкриття» ,

« Людина ранньої нової доби».

«Реформація і контрреформація»

Варіант І

1.Яка країна в другій половині XV ст.. захопила Близький Схід ?

2.Коли було укладено Тордесільяську угоду?

3.Назвіть народи  доколумбової Америки, які створили власні цивілізації?

4. З якою метою велися колоніальні війни?

5.Що таке капітал?

6 Назвіть чотири міста , що мали найбільшу кількість населення?

7 Меблярі якої країни започаткували виготовлення шаф?

8.Хто такі курфюрсти?

9 Кого називали анабаптисти?

10.Що таке лютеранство?

11.Що таке Контрреформація?

13.Хто був засновником  ордену єзуїтів?

14. Чим завершилася селянська війна в Німеччині?

                                              Історичний диктант  8 клас

до теми № 1 « Великі географічні відкриття» ,

« Людина ранньої нової доби».

«Реформація і контрреформація»

ВаріантІІ

1.Яке відкриття здійсний  Васко да Гама ?

2.Який мореплавець першим знайшов західний шлях до Індії?

3.Який конкістадор завоював державу ацтеків

4.Де стали використовувати як джерело енергії в першій половині XVІ ст.. в Нідерландах?

5Як називали володарів  мануфактур?

6.Коли в Європі  з`явилися перші шпалери?

7.До складу якої країни входила Німеччина на поч.. XVІ ст..

8.Що таке реформація?

9.Що таке лютеранство?

10 Яку назву мала праця Ж.Кальвіна?

11.Хто був засновником  ордену єзуїтів?

12.Що таке  «революція цін»?

13.Що таке гуманізм?

14.Як виникла назва протестанти?

Контрольна робота № 1  9 класу з теми

« Формування модерної української нації.

Теорія та суспільні виклики першої половини XІX ст..

та з теми № 2 «Українські землі у складі  Російської

та  Австрійської імперії наприкінці

XVІІІ – у першій третині XІX ст..

Варіант І

1.Відомий український вчений _______, враховуючи закономірності національного розвитку, запропонував таку періодизацію формування української національної свідомості : ___, ____, ____.? ( 2 бали)

2.На кінець 30-х років XІX ст.. остаточно сформувався російський адміністративно-територіальний устрій на цих землях. Східноукраїнські землі ( Правобережжя, Лівобережжя та Степ ) були поділені на ___ губерній об’єднаних у три генерал-губернаторства . Які ? ( 2 бали)

3.У період правління австрійської імператриці Марії Терезії та її сина Йосифа було здійснено реформи _____, ____, ____ . Реформи передбачали ( вкажіть)…..? ( 2 бали)

4. Позначте наміри Наполеона щодо України перед війною 1812 р.

А)  залишитись під владою Росії;

Б)   надати автономії;

В) надати незалежність;

Г) розділити на кілька частин під владою різних держав. ( 1 бал)

5.Співвіднесіть імена історичних діячів з їхніми роботами:

А. Г. Калиновський                 1) «Історія України».

Б. Я. Маркович                         2) « Весільні українські обряди».

В. А. Худорба .                         3)  « Записки о Малоросії».

Г.  Г Квітки- Основ`яненка     4)  « Історія Русів»

                                                    5) « Малоросійські оповідання»       ( 2 бали).

6.Масонство в Україні ( дайте характеристику діяльності масонських лож )  ( 3 бали)                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Контрольна робота № 1   9 класу з теми

« Формування модерної української нації.

Теорія та суспільні виклики першої половини XІX ст..

та з теми № 2 «Українські землі у складі  Російської

та  Австрійської імперії наприкінці

XVІІІ – у першій третині XІX ст..

Варіант ІІ

1.Упродовж XІX ст.. розвиток національної свідомості пройшов три етапи:  Які?

   Назвіть в українській суспільній еліті кілька течій :___,___,___.? ( 2 бали)

2. Вкажіть  які склалися регіони на Україні наприкінці  XVІІІ ст. ?  ( 2 бали)

3.Західноукраїнські землі складалися з трьох регіонів : ?

  Дайте їм загальну характеристику. (2 бали)

4.Позначте долю українського козацького ополчення після закінчення воєнних дій з Наполеоном імператором Франції.

А) всі привілеї у козаків відібрано, а їх самих повернуто до попереднього стану;

Б) залишилися у війську;

В) розселили на узбережжі Азовського моря;

Г)наділені новими землями. (1 бал)

5.Назвіть етапи українського національного відродження ?

  Охарактеризуйте їх. (2 бали)

6. Назвіть програмні документи « Південного товариства», та « Північного товариства»  що вони передбачали ?(3 бали)

Контрольна робота №2 з правознавства 9 клас

За темою «Ти людина, значить,  маєш право»

1.Дайте визначення громадянства?

2. Назвіть відомі вам види прав людини?

3. Назвіть умови які вимагаються від іноземця, що бажає стати громадянином України?

4. Назвіть хоча б два  міжнародний акти, які стосуються прав людини?

5. Назвіть відомі вам види об’єднання громадян?

6. Назвіть відомі вам конституційні обов’язки громадянина?

7. Визначте, який рівень освіти в Україні є обов’язковим?

8. Як називають осіб, які не належать до громадянства жодної держави?

9. В якому віці особи можуть бути членами молодіжної громадської організації?

10. Коли було прийнято Загальну декларацію прав людини?

Аналіз життєвих ситуацій

1.     До районної ради звернувся громадянин П., 1956 року народження . Він народився в Москві, потім разом з батьком-офіцером жив у Житомирі, де закінчив школу та військове училище . З 1979 по 1996 рік служив у Збройних військах у різних регіонах СРСР та закордоном. Звільнившись в запас в 19996 р., він три роки жив  в Челябінську, а потім переїхав до Полтави, де і живе нині, П. бажає стати громадянином України. Поясніть йому, чи має право на це він, які вимоги для цього висуваються. Як йому слід діяти.

2.     В одній із м. Полтави відбулися збори учнів 7-11 класи та випускники школи в кількості 60 осіб ( віком 12-19 років). Бажаючи брати активну участь у громадському житті міста та області, вони вирішили створити власне об’єднання  громадян . При цьому надійшло кілька пропозицій. Сашко запропонував створити молодіжну партію області. Олег висунув ідею створити молодіжну партію « Екологічна варта», а Сергій – Всеукраїнську молодіжну організацію « Ліга захисників тваринного світу». Серед учасників зборів виникла суперечка щодо правомірності створення різних видів організацій . Поясніть учасникам їх права щодо створення організацій, як їм слід діяти для реалізації своїх рішень.

Контрольна робота  № 3  9 клас

З теми « Ти і цивільно-правові відносини»

1. Дати визначення понять: право власності, спадкування, заповіт, договір,позивач, відповідач, споживач, виробник, виконавець.  .

2. Чи можна сказати , що ви володієте або користуєтесь чи розпоряджаєтесь майном.

-         словником, який ви дали тимчасово своєму товаришу; 

-         зимовим взуттям, що зберігається у коробці до настання відповідного сезону;

-         картиною художника, яку ви побачили на виставці;

-         підручником, готуючи домашнє завдання;

-         власно заробленими грошима, купуючи на них цукерки;

-         комп’ютером, про який ви мріяли.

3. Визначте , які дії є правомірними, а які –ні . Поясніть чому?

      1)    13-річна Олена прийняла в дарунок від родичів комп’ютер .

 2)14-річний Іван без згоди батьків обміняв свій плеєр на диск із популярною комп’ютерною грою.

 3)16-річний Степан за гонорар, отриманий від видання збірки його віршів, придбав велику ілюстровану енциклопедію з історії вогнепальної зброї.

4. Аналіз життєвих ситуацій. Поясніть чому?.

А)12-річний хлопчик бавився у дворі свого будинку. Він підірвав кілька петард, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль, що стояв поруч, завдавши битки на суму 5600 грн.

Постраждалий цікавиться. Як йому відшкодувати збитки, до кого подавати позов.

Б)Троє юнаків –студентів. домовилися з жінкою похилого віку про тимчасовий найом

Житла. Але через три місяця відмовилися сплачувати кошти, посилаючись на мізерність отриманих стипендій.

5. Юридичний диктант:

1. Дайте визначення право користування.

2.Назвіть які є види договорів.

3.Які цивільні право є обов’язками.

4.хто такі продавці?

5. хто такі виробники?

6.Відносини споживачів і продавців регулюються багатьма    _______________, основним з яких є Закон України «_____________________».Назви його.?